Мітинг відкриття меморіальної дошки
Меморіальна дошка вкрита білою тканиною. По обидві сторони дошки стоїть почесна варта – юнак і дівчина в українських вишиванках.
Вед. Пам’ять…Таке коротке слово. Вона нетлінна і вічна…. Пам’ять! Гірка пам’ять! Вона ніколи не згасне! Пам’ять! Що ти залишила? Пам’ятники, як символ про тих, хто пройшов війну, хто своїми грудьми прикривав рідну землю.
Вед. Про втрати завжди говорити важко і боляче, але коли із життя ідуть зовсім молоді, то говорити важко і боляче вдвічі. Сьогодні в нашій школі буде відкрита пам’ятна дошка, яка знову і знову буде нагадувати нам про війну, про загиблих людей, про материнське, людське горе.
Вед. Ми схиляємо голови в пам'ять випускника нашої школи, воїна Куслія Олега Григоровича, який загинув при виконанні службового обов’язку в зоні АТО.
Вед. Мітинг, присвячений відкриттю меморіальної дошки, оголошується відкритим.
(звучить Гімн України)
Вед. Сьогодні на мітингу присутні гості_______________________________
__________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Вед. Запрошуємо до слова Кроля Володимира Івановича.
Виступ гостей
Вед. Не вилікувати пам'ять
Криваву пам'ять не випити до дна.
Людське горе, солдатська доля,
Чужа війна….
(звучить пісня «Пливе кача», виходить Україна і Солдат)
Україна:
Хай скрегіт й плач стражденної землі
Досягне й хмар, і сонця, й неба, й Бога.
Хай пом’януться дні, коли сини
Мої топтали ті важкі дороги.
І скільки, наче масок, чорних плит!
Вони відчули усі біди долі
В нічному небі, де холодний вид
Солдатського і людського болю.
Солдат
Минають дні, ідуть роки.
Життя листки перегортає.
А біль війни – навіки,
В душі чомусь не замовкає.
Я повернувся з тих завій,
Але тривожні сни, як рани,
Що ми ведемо смертний бій,
І що товариш все ще з нами…
Вугілля цей нам край давав
Вже не будинки, а каміння…
Товариш мій від кулі впав,
І смерть нагадує про тління.
Живу. Товариша – нема.
Немає сина, брата, друга.
І тиша скрикує німа,
І не стихає в серці туга.
Солдат
О, Україно! Ніжно пригорни
Усіх живих синів своїх, як мати,
Щоб ми уже не бачили війни,
А чули лиш про мирні дні.
(Звучить пісня .)
Вед. БІОГРАФІЯ
Вед. Шановне товариство! Почесне право відкрити пам’ятний знак воїну, Куслію Олегу який виконував обов’язок перед Батьківщиною в зоні АТО захищаючи всіх нас надається
- Хавилу Анатолію Петровичу, голова районної державної адміністрації
- Койді Анатолію Миколайовичу, голові міської ради
- Молотову , голові Борзнянського відділення України воїнів-інтернацоналістів
- Гненюк Інні, спікеру учнівського парламенту школи .
(Полотно спадає і його відразу забирають)
Вед. Вітер війни по душах мете,
Пил від гармат на роки опадає,
Годинник життя безупинно іде…
Лиш пам'ять, лиш пам'ять усе пам’ятає.
Вед. Хвилина мовчання – затихли всі кроки,
Скорботи хвилина, громада мовчить.
Ніколи нехай не вертаються роки,
Димом не вкривається неба блакить.
Вед. Вшануймо пам'ять загиблого хвилиною мовчання.
(Хвилина мовчання, звук метронома)
Вед. Олег загинув як герой захищаючи свою державу, посмертно йому присвоєно звання ____________________________.
Вед. У наших серцях вічно буде жити пам'ять про нього. Хай земля тобі буде пухом, дорогий наш Олеже!
(Звучить пісня «Воины света» у виконанні учениці 10 класу
Краснопольської Анни, )
Вед.Холодний смуток душу охопив,
Дощем заплакав... Свічка догорає...
Він не дожив, не докохав, не долюбив...
Та праведна душа не помирає...
Вед.Вона тепер у світлому раю,
Вона тепер на небі вже, у Бога.
Поліг із честю воїн у бою,
Щоб ближче стала наша перемога.
Вед. Мітинг присвячений відкриттю меморіальної дошки оголошується закритим.
(Звучить Гімн)
Вед. Запрошуємо покласти квіти до пам’ятного знака Олегу Куслію.
|