Вівторок, 19.03.2024, 05:58
Вітаю Вас Гість | RSS

Борзнянська ЗОШ І-ІІІ ступенів
імені Христини Алчевської

Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 131
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

Творчі доробки вчителів

Учитель української мови та літератури Третяк Ніна Іванівна

Літературне свято, присвячене творчості Т. Г. Шевченка

Вірш“Доля”
Ведуча:
Бог сотворив людину - єдину і цілісну: і вона була щаслива. Але людина согрішила і Бог, розгнівавшись на неї. розділив її на дві половинки і пустив по світу. З того часу кожен, блукаючи між людьми, шукає свою. Знайде її матиме щастя, а не знайде приречений на самотність.
Про Шевченка ми чуємо з дитинства, говоримо про нього як про поета, борця, пророка, художника. А сьогодні розкриваємо ту сторінку життя, про яку згадують дуже рідко. Ми поговоримо про Шевченкове кохання. Кого і як кохала велика людина.  Для нас це важливі уроки людяності.
Чомусь нас вчили, що поет Тарас Шевченко не писав віршів про кохання. Читаю його «Кобзар», і майже через вірш, майже в кожній поемі є рядки про любов.
Вірш “Сон” (На панщині пшеницю жала...)
Сценка
 

Ведуча:
У його віршах живе навічно рання, майже дитяча прихильність до дівчинки-кріпачки Оксани Коваленко, на три роки старшої від нього.
Приятель Шевченка Гнат Бондаренко розповідав, що в дитинстві Тарас погано сходився з хлопцями-однолітками. Навіть з власними орачами йому не дуже подобалося гратися. А от із сестричками бавитись полюбляв.
Старша сестра Катерина була для нього Берегинею, а молодшу Ярину він любив більше за всіх. Ярина товаришувала з трохи меншенькою сусідкою Оксанкою.

От і грався малий Тарасик з ними обома.
А потім були смерть матері, відьмочка-мачуха, яка гнала Оксану з двору. Смерть, батька і життя у дяка, пошуки вчителя-маляра і повернення до домівки, де вже хазяйнував одружений Микита. Була праця пастухом біля громадської череди. І були безсмертні вірші.
Пісня “Тече вода з-під явора”
“Ми в купочці колись росли..”
“Мені тринадцятий минало...”
“Мар’яна-черния” (вступ)
“Катерина” (10частина).
“Слепая” (“Кого ридая призову я. – И злое серце человека ее любви не пощадит”.
“Не кидай матері”
У 1928 році доля розлучила Тараса з Оксаною.

Кріпак-козачок змушений був мандрувати зі своїм паном у Вільно. Даремно вона казала йому:
Поїдеш з панами.
Знайдеш собі шляхтяночку
Забудеш Оксану! Поїхав. Таки знайшов собі шляхтяночку. Та Оксану таки не забув. Навіть в останньому вірші Оксанкою з його дитинства світяться рядки:
Поставлю хаточку, садок.
Кругом хатини насаджу:
Прилинеш ти у холодочок.
Тебе, мов кралю, посаджу.
Пісня “Зоре моя, вечірняя”
Читання ведучої на фоні музики Шопена.
ІІ. Дуся Гусиковська - друге вже юнацьке кохання, овіяне чарівністю чужого міста, чужого народу і чужої мови. Те саме старшинство, наставництво, жіночість.
«Как бы я желал поплавать по этой матери литовских рек. Вильно так же дорого по воспоминаниям моему сердцу, как и твоем)». Так писав він у листі до Броніслава Задеського 10 лютого 1857 року.
У відомого тоді в Варшаві художника Лямпі в 1830 році і познайомився він з молоденькою гарненькою швачкою і вперше зрозумів і глибоко відчув свою людську гідність. Тоді Тарасові було 16 років. І перше почуття юнацької любові, що зродилося в його душі до дівчини, то належала до іншого середовища, зробило великий вплив на його глибоко вразливу луні}. Ця перша приязнь, як признався сам поет своєму приятелеві. Сошенкові. облагородила його душу, піднісши його у власних очах.
Та любов, як пише Чалий, не обійшлась без жертв: коханка, що була полькою поставила перед Тарасом вимогу, щоб він в ім'я щирих сердечних взаємин відмовився від «хлопської мови» на користь польської. Ці лекції, як можна припускати, ішли досить успішно, бо пізніше Т.Шевченко, як відомо, вільно володів польською мовою.
Але це щастя, що відкрило сироті-кріпакові ніби новий світ, швидко зникло, як привид, і принесло Тарасові багато важких переживань.
Пісня: “Зацвіла в долиті червона калина...”
І дитяча прив'язаність до Оксани Коваленко, і юнацьке кохання до Дусі Гусиковської були тільки прелюдією до того справжнього почуття, яке Шевченко пережив у дорослому віці. Про найдорожче мовчать, і він мовчав, ховаючи свою таємницю десь на дні . Друг поета Чужбинський згадує про це так:
Звучить мелодія Скорика.
Ганна Закревська.
Він довго сидів коло неї на балу і все просив у неї на згадку хоч би одну блакитну квітку, якою була оздоблена її сукня. Молода жінка жартувала і жартома відмовляла. Тарас Григорович ухитрився і відірвав квітку. Років через два випадково побачив я в нього цей знак спогаду.

Т.Г. зніяковів трохи. “Славна молодичка. - і така приємна, що здається і забудеш, а побачиш, то змов так тебе й тягне”.
Закревська підходить до фортепіано, а в цей час звучить мелодія вальсу (танцю 1 пара)
Танець. Шопен. Василь №7.
Шевченко не любив висловлюватись на інтимні теми. Якщо ви не помітити в ньому серйозного почуття, то не тому, що він у розквіті своєї молодості і таланту взагалі серйозно не кохав, а тому, що він упустив вас у свій внутрішній світ. Два роки зберігав Тарас блакитну квітку, яку зірвав з мого плаття. І знітився, коли ви побачили її. А зніяковівши, він, звичайно, применшив своє почуття, оберігаючи його від стороннього ока. Він любив мене.
Вірш Г.В. “Немає гірше як в неволі”
Ведуча - вперше він зустрів її в Яготині на балу.
Ягодин був центром Пирятинського повіту, а, мабуть, і центром усієї Полтавської губернії. У ньому жив вельможа, що був у немилості в царя, старий князь Рєпін, який витратив колись, під час його перебування віце-королем Саксонії, мільйон власних грошей для підтримки Олександрового "престижу" і не одержав із царської казни жодної копійки на покриття цього царського боргу.
Завдячуючи поетові Гребінці Шевченко потрапляє у вишукане панське товариство. Хоч виріс у кріпацтві, чудово і невимушено тримався серед нерівних собі, ніколи не розгублювався, був надзвичайно тактовний.
Майже так само постійно, як тема “покритки” у його поезії і прозі зустрічається тема "княжни", дівчини, яка вийшла заміж за князя і була глибоко нещасною в заміжжі.
І не випадково. Бо тою княгинею з голубими квітами па грудях була Ганна Закревська.
Ведуча: Шевченко покохав одружену. Чи міг на щось сподіватись? Звичайно, ні. Це кохання стало великим стражданням і болем його життя.
Г.Закревська: (Лист) "Коли Тарас повернувся із заслання, альманах "Хата" надрукував вірш " "На Вкраїну". Це було послання до мене, хоч посвяти не було (була вона у великій захалявній книзі). Він не міг її надрукувати, бо ми були ще живі і мусили зважати на правила світу."
(Починає декламувати під музичний супровід скрипки вірш "Якби зустрілися ми знов...")
 

Звучить музика Скорика “Як би мені черевички”
Ведуча:

У цей же час поруч була інша, готова віддати поетові своє життя, розділити страждання і горе. І не хто-небудь—княжна Рєпніна.
Миловидна, енергійна, розумна дівчина, багата, знатна дочка ліберального вельможі.
Дитинство Рєпніної минуло при європейських дворах.
Але що робити, серцю не накажеш, і вона стає йому другом. Таким другом, якому він пише в листі.
Чоловічий голос:
„Тринадцатый день уже читаю ваше письмо. Ваше письмо перенесло меня из мрачных казарм па мою родину - и в ваш прекрасный Яготин, - какое чудное наслаждение воображать тех, которые вспоминают обо мне. В настоящее время я принадлежу к самым счастливым, я, беседую с вами. О добрый ангел. Молюсь и плачу перед тобою, ты утвердила во мне веру в существование святых на земле!
Музика: Шопен. Ноктюрн.
Ведуча:
До знайомства з Ганною Закревською Шевченко ще думав про одруження. Переживши це нещасливе кохання, він немовби попрощався з першим періодом своєї молодості, над усіма особистими захопленнями постає тепер одне бажання: створити сім'ю, знайти близьку жінку.
“На панщині пшениці”; “Садок вишневий”
І.Гнатюк. Поема. Ликера.
Пісня. Т.Шевченко: „Ой не шуми, луже, зелений байраче”.
Вірш. Т.Шевченко. « Минули літа молоді»ї.
По діброві вітер виє”
Вірш. Т.Шевченко. „Чи не покинуть нам, небого...”

Душевно щирі, духовно багаті люди щедрі на почуття. Якщо І. Франко твердив «Тричі мені являлася любов», - то чи не могла ця примхлива гостя до Шевченка з'являтися ще частіше. Нам, смертним, дане лише одне справжнє кохання, або й того не дано, а геніям дається більше.
Є дуже цікаві спогади, яких жінок любив Шевченко.

 О. Кониський так визначав Тарасів ідеал: «Що подобалося Шевченкові з жіночої краси фізичної?
Карі, іноді чорні очі та брови так подобалися Тарасові, що він вважав їх за нероз'єднану приналежність краси жіночої: де краса, там чорні очі, чорні брови, біле лице, там стан гнучкий. Що така саме жіноча краса вабила його і здіймала в серці у його кохання.
Ведуча:
Його болінь, на жаль, не всі розуміли, навіть освічені українці. Шевченко ж бо стояв на багато голів вище від своїх сучасників. І це, власне, й було часто причиною його життєвої трагедії, його самотності.
Це була людина, створена для сімейного тепла, затишку, та доля не могла подарувати цьому чистому серцю любов, що розійшлася сном.
Вірш “Не нарікаю я на бога”
Одарка, яка позувала йому в українському одязі, яку на прохання Тараса Шевченка знайшов приятель і земляк Г.Честахівський. А що цій чарівні Одарці було тільки 17 років, мати, яку звали Горпина не зважувалась дозволити дочці йти позувати.

Тому Г.Честахівський мусив по дозвіл писати аж в Україну, до її братів. І от, нарешті, одного дня в 1860 році Одарочка в супроводі своїх родичів прийшла до Тараса Шевченка.
Про цю зустріч із Шевченком і розмову Г.Честахівський розповідає так:
Чоловічий голос.
- “Учора у мене був Великдень... Учора я так зрадів, звеселів, обновився серцем, як радіють віруючі, що до Христа дочекались на Великдень. А вчора несподівано чорнява Одарочка, як маків цвіт на сонечку, загорілась на моїх очах, пилом припалих, і, як те сонечко ясне, освітила мої очі, просяяла туман з душі заснулого серця. Оце довелось побачити, подивитись на маків цвіт з козацького огороду. Що за люба дівчинка ота Одарочка, який голосочок, яка мова, дзвенить краще срібла, а душа яка славна, чиста. Як пташка з Божого раю...”
Ведуча:
Так, в Одарочці він впізнає свою Оксаночку... Ту, яка в мріях і снах супроводжувала його ціле життя.
Вірш. Драч “Далекий дівочий голос” (із поеми Тарас Шевченко)

Учитель історії Тичина Світлана Володимирівна

Урок у  6  класі ( Всесвітня  історія)

Тема.  Особливості  Спартанської держави. Побут і виховання спартанців

Мета: ознайомити учнів з географічним положенням Спартанської держави; розглянути закони,які приймалися і як вони впливали на життя, побут,виховання  спартанців; виховувати відважність, витривалість; учити учнів працювати з текстом підручника; використовувати довідковий  історичний матеріал та ІКТ презентацію  «Спартанська держава»; формувати і розвивати інтерес до історії.

Обладнання. Настінна карта, підручник з всесвітньої історії,Історії України для 6 класу,портретні зображення давньогрецьких істориків, історичні документи  та інформаційні матеріали, портретні зображення, відео  «Презентація».

Тип уроку. Засвоєння нових знань. (Урок-подорож)

                                                Хід уроку:

l.       Організаційний момент

Емоційне налаштування. Учитель пропонує учням посміхнутися своєму товаришу і побажати подумки успіху на уроці. Пропонує на дошці намалювати учневі смайлик який посміхається,щоб пройшов вдало урок. Учитель пропонує заслухати притчу: «Одного разу раджі Індії у подарунок прислали три однакові золоті фігурки. У листі було написано, що вони мають різну цінність. Раджа доручив своїм мудрецям пояснити, в чому їхня цінність. І тільки один Бірбал розповів раджі,що у них є дірочки у вусі. Коли  мудрець протягнув дротик у дірочку першої фігурки, дротик з’явився у вусі, а інший у роті, третій  - у пупі. Загадка відгадана. Перша фігурка символізує людину, у якої в одне вухо влітає, а в інше вилітає, друга- нагадує людину, яка не дослухавши, відразу  все розповідає іншим  не до кінця вірне судження, третя - схожа з тією людиною,яка запам’ятовує почуте та намагається пропустити через своє серце. Третя фігурка є найбільш цінною з усіх. Я вам бажаю бути схожими на тих людей, які схожі на третю фігурку.

ll.      Актуалізація опорних знань

Проблемне питання: «Чи дійсно спартанці були найвправнішими воїнами у свій час? Що сприяло формуванню їх високої боєздатності?»  Діти роблять свої висновки.

 Отже, тема уроку: «Особливості Спартанської держави. Побут і виховання спартанців».

Девізом  стануть такі слова: «Допитливим, цікавим будь. Не споглядай  байдуже. В країну Спарту велику путь, долай уперто, друже!» Діти! Що ви сьогодні  очікуєте  від нашого уроку?  Учні роблять висновки. Сьогоднішній урок буде проводитися в незвичній формі. Ми будемо подорожувати  на уявній машині часу. Щоб розпочати подорож я перевірю вашу готовність. Вам потрібно буде відповісти на деякі запитання.

1.На скільки частин було поділено Стародавню Грецію?(три)

2.Які моря омивають Грецію? (Іонічне на заході, Егейське на сході, Середземне на півдні)

3.Який клімат у Греції (теплий,зима коротка,йдуть дощі,морозів майже не буває; влітку спекотно,дощів випадає мало)

4.Як звали наймогутнішого бога? (Зевс)

5.Як називалась могутня гора ? (Олімп)

6.Народи, що населяли цю  землю в давнину називали свою батьківщину………(Еладою), а себе……(еллінами)

7.У якому столітті  Афінський політик Солон,відомий своєю вченістю, здійснив ряд реформ? (594 р. до н.е.)

8.Яке основне побажання було у греків? ( щасливої дороги та свіжої води)

Учитель. Ми вже перевірили, що наша машина часу готова переміститися із ХХlстоліття нашої ери в  ll століття до нашої ери. Таким чином дізнаємося, як виникла Спартанська держава,який  був державний устрій та суспільне життя;побут  спартанців та як виховувалися майбутні воїни.

Учитель ділить клас на 4 групи. Кожна із груп повинна презентувати своє завдання,яке вона обрала в параграфі 32, додаткової інформації. Учні починають працювати. Учитель коментує відповіді за допомогою презентації.

1.Виникнення Спартанської держави.

2.Державний устрій і суспільне життя Спарти.

3.Побут спартанців.

4.Спартанське виховання.

Довідкова інформація. Зараз у сучасній Спарті  вдень 12 тепла,на вечір приблизно 7 тепла. А  у нас за вікном 12 градусів морозу,а на вечір приблизно до 15. Ім’я Спарта отримала від імені дружини царя Лакедемона у llтисячолітті до нашої ери.

lll        Закріплення та висновки

Учитель. Чи справдилися наші надії? Чи впоралися ми використовуючи машину часу із поставленими завданнями? Зверніть на проблемне запитання, яке було  поставлене на початку уроку. Діти дають свої відповіді, роблять висновки.

Питання для закріплення:

1. Коли виникла Спартанська держава? (наприкінці другого тис. до н.е.)

2. Ілоти (невільники)

3. Періеки (ті,що визнавали владу дорійців)

4. Спартіати (повноправні громадяни)

5. Давньогрецькі історики, мудреці? (Лікург, Плутарх, Лібаній. Ксенофонт)

Учитель. Чи сподобався урок? Який смайлик можна намалювати в кінці уроку?Учень малює веселий смайлик. Інформація міститься не тільки  в підручнику,а й у книгах зарубіжних авторів: Валеріо  Манфреді «Спартанець», «Александр Македонський» Можна завершити урок такими  словами відомого педагога Е. Сегена: « Той,хто зробив все, що міг, зробив все».

lV.        Домашнє завдання

 Повторити параграф 32,  у зошиті написати твір-есе «Один день із життя спартанця».

Сценарій літературно-музичної композиції "Ми українці, ми європейці" (вчитель Тичина С.В.)  /_tbkp/scenarij_literaturna-muzichna_kompozicija.docx

Корисні посилання
Пошук
Календар
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Copyright MyCorp © 2024
Зробити безкоштовний сайт з uCoz