Виховання у молодого покоління почуття патріотизму, відданості справі зміцнення державності, активної громадянської позиції нині визнані проблемами загальнодержавного масштабу.

У Законах України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Національній доктрині розвитку освіти як стратегічні визначаються завдання виховання в особистості любові до Батьківщини, усвідомлення нею свого громадянського обов’язку на основі національних і загальнолюдських духовних цінностей, утвердження якостей громадянина-патріота України як світоглядного чинника. Любов до Батьківщини і до себе проростає з суспільства, яке є єдиним дієвим механізмом розбудови не олігархічної, а народної демократії, правової України, виступає, з одного боку, джерелом опозиції державній владі, а з іншого — взаємодоповнює її, реалізуючи свої розвивальну і контролюючу функції. Виходячи з цього, патріотизм на даний час є нагальною потребою і держави, якій необхідно, щоб усі діти стали національно свідомими громадянами — патріотами, здатними забезпечити країні гідне місце в цивілізованому світі, і особистості, яка своєю діяльністю, любов’ю до Батьківщини прагне досягти взаємності з метою створення умов для вільного саморозвитку і збереження індивідуальності; і суспільства, яке зацікавлене в тому, щоб саморозвиток особистості, становлення її патріотичної самосвідомості здійснювався на моральній основі.

Актуальність патріотичного виховання зумовлюється водночас процесом становлення України як єдиної політичної нації. У результаті роботи педколективу Борзнянської загальноосвітньої  школи І-ІІІ ступенів імені Христини Алчевської викристалізувалась ефективна система виховання особистості учня, яка базується на

• переконанні, що виховний потенціал школи буде незначний, якщо не створити інтегроване культурно-виховне середовище (школа, сім’я, громадськість, колективне господарство) і не педагогізувати його;

• визнанні цінності кожної людини (учня, випускника, вчителя, селянина, воїна) і культивуванні поваги до прав дитини і дорослої особистості;
• залученні учнів до найпотужнішого засобу виховання — реальної, а не іграшкової щоденної продуктивної праці;
• постійній постановці нових, перспективних, складніших за попередні цілей від особистої зацікавленості дітей, учителів, батьків до великих справ державного значення;
• систематичному ознайомленні учнів з історичним минулим народу, його культурою, традиціями, опоетизуванні природи рідного краю;
• прищепленні в учнів бажання насолоджуватись життям (мало лише працювати, варто вміти жити красиво, але не коштом інших);
• культивуванні в підростаючої особистості потреби робити добро;
• демократизації виховного процесу в поєднанні з високою вимогливістю до дитини, компетентною турботою про її здоров’я та спосіб життя;
• вивченні й пробудженні природної обдарованості кожної дитини, її індивідуальності, стимулюванні реалізації сутнісних сил;
• моральному і матеріальному заохоченні ентузіазму педагогів і школярів;

розвитку творчості педагога, співтворчості з дітьми, постійному пошуку і вдосконаленні форм і методів взаємодії (створення музеїв, стадіонів, спортивних майданчиків, фонтану, зимового саду та ін.).

На перший погляд може здатися, що ці ідеї та форми діяльності не мають прямого відношення до патріотичного виховання учня. Однак, переконана, що патріотами не народжуються. Ними стають у процесі становлення особистості, в процесі виховання і впливу засобів масової інформації на кожну людину. Патріотичні почуття — це сплеск емоцій, які ви- никають у пориві спільної праці, щоб знайти вихід із безвиході, щоб захистити свою незалежність і волю.

Патріотизм є творчим актом духовного самовизначення особи. Це свідома громадянська позиція, особлива спрямованість самореалізації і соціальної поведінки громадянина. Критеріями патріотизму є любов, вірність і служіння Батьківщині, турбота про забезпечення цілісності і суверенітету України, піклування про її постійний розвиток на шляху демократичного національного відродження, сприяння гармонізації державних, суспільних та особистісних інтересів у повсякденному житті. У випадку загрози національній безпеці патріотизм проявляється у готовності служити Україні, встати на її захист; у визнанні пріоритету суспільних і державних інтересів над особистими. Таке розуміння патріотизму є базовим для усвідомлення сутності цього феномена в умовах розбудови правової держави та становлення ринкової економіки.

Національно-патріотичне виховання є складовою загального виховного процесу підростаючого покоління, головною метою якого є набуття молодими громадянами 14-35 річного віку соціального досвіду, готовності до виконання громадянських і конституційних обов'язків, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин, формування особистісних рис громадянина Української держави, фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, інтелектуальної, правової, трудової, екологічної культури.  Здійснення системного національно-патріотичного виховання є однією з головних складових національної безпеки України. 
Національно-патріотичне виховання формується на прикладах історії становлення Української державності, українського козацтва, героїки визвольного руху, досягнень у галузі політики, освіти, науки, культури і спорту. Національно-патріотичне виховання включає в себе соціальні, цільові, функціональні, організаційні та інші аспекти, охоплює своїм впливом усі покоління, пронизує всі сторони життя: соціальну-економічну, політичну, духовну, правову, педагогічну, спирається на освіту, культуру, науку, історію, державу, право. 

Мета патріотичного виховання:

•        введення дитини у чарівний світ культурно-історичних надбань народу, виховання високоморального, національно свідомого покоління патріотів, спадкоємців і продовжувачів прогресивних національних традицій;

•        виховування любові до рідного краю; ставлення до себе як до частини великого народу, розвиток творчої активності дитини

•        формування фізичних і вольових якостей, необхідних для майбутнього захисника Батьківщини

Завдання національно-патріотичного виховання у системі роботи Борзнянської ЗОШ І-ІІІ ступенів імені Христини Алчевської:

- забезпечення сприятливих умов для самореалізації особистості в Україні відповідно до її інтересів та можливостей; 
- виховання правової культури, поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки — Герба, Прапора, Гімну України та історичних святинь; 
- сприяння набуттю молоддю соціального досвіду, успадкування духовних та культурних надбань українського народу; 
- формування мовної культури, оволодіння та вживання української мови як духовного коду нації; 
- формування духовних цінностей українського патріота: почуття патріотизму, національної свідомості, любові до українського народу, його історії, Української Держави, рідної землі, родини, гордості за минуле і сучасне на прикладах героїчної історії українського народу та кращих зразків культурної спадщини; 
- відновлення і вшанування національної пам'яті; 
- утвердження в свідомості учнів об'єктивної оцінки ролі українського війська в українській історій, спадкоємності розвитку Збройних Сил у відстоюванні ідеалів свободи та державності України і її громадян від княжої доби, Гетьманського козацького війська, військ Української народної республіки. Січових стрільців, Української повстанської армії до часів незалежності; 
- формування психологічної та фізичної готовності, молоді, до виконання громадянського та конституційного обов'язку щодо відстоювання національних інтересів та незалежності держави, підвищення престижу і розвиток мотивації молоді до державної та військової служби; 
- відродження та розвиток українського козацтва як важливої громадської сили військово-патріотичного виховання молоді; 
- забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, людей похилого віку, турбота про молодших та людей з особливими потребами; 
- сприяння діяльності установ, навчальних закладів, організацій, клубів та осередків громадської активності, спрямованих на патріотичне виховання молоді; 
- підтримання кращих рис української нації – працелюбності, прагнення до свободи, любові до природи та мистецтва, поваги до батьків та родини; 
- створення умов для розвитку громадянської активності, професіоналізму, високої мотивації до праці як основи конкурентоспроможності громадянина, а відтак, держави; 
- сприяння розвитку фізичного, психічного та духовного здоров'я, задоволення естетичних та культурних потреб особистості; 
- виховання здатності протидіяти проявам аморальності, правопорушень, бездуховності, антигромадської діяльності; 

- реалізація індивідуального підходу до особистості та виховання.

  У рамках національно – патріотичного виховання в школі проводяться виховні години, бесіди, темами яких є: святкування знаменних дат, ознайомлення з історією рідного краю, звичаями і традиціями українського народу, видатними людьми України тощо. Традиційним стало проведення святкувань Дня Збройних Сил України, Дня Соборності, Дня Захисника Вітчизни, Дня української письменності, змагань «Козацькі забави». В рамках святкування цих знаменних дат було проведено заходи:

 - виховні години в усіх класах;

- зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни і учасниками бойових дій.

  Велику роботу проводить шкільна музейна кімната. Вона є діючим центром національно-патріотичного виховання учнів. Тут зібрано багато матеріалів, які використовуються під час проведення виховних заходів у класах, педагогічних читань,відзначення знаменних і пам’ятних дат.

 Cаме патріотизм, громадянськість повинні об’єднувати українців, зберегти те, що протягом століть було нашою метою, – незалежну державу.