СЦЕНАРІЙ ВЕЧОРА ЗУСТРІЧІ ВИПУСКНИКІВ
Художній номер________________________________________
Звучать шкільні пісні, на тлі говорять ведучі.
В.1 Нашим товаришам і друзям!
В.2 Нашим вчителям та учням!
В.1 Вчорашнім, сьогоднішнім і майбутнім випускникам!
В.2 Всім, хто розділяє з нами турботи, тривоги і радості шкільного життя!
В.1 Присвячується наш святковий вечір, вечір зустрічі випускників!
ФАНФАРИ
В.1 Спасибі, що ви не забуваєте свою школу і прийшли до нас, щоб зустрітися з друзями та вчителями.
В.2 Школа у вашій пам'яті - це світлі класи.
В.1 Школа - це списана крейдою дошка.
В.2 Строгі вчителі.
В.1 Загублений десь щоденник.
В.2 Батьківські нотації.
В.1 І перше кохання!
В.2 А як здорово дзвенів для вас дзвінок з останнього шкільного уроку! "Ура!" - Кричали ви. Книги летіли в портфель, як птахи!
В.1 У роздягальні - штовханина. Двері школи переможно гриміли салютом! Шкільний двір наповнювався радісними криками! Ура! Уроки скінчилися!
В.2 А на шкільному подвір'ї сиплють дерева листя. Розгулюють осінні вітри. А за вітром навздогін біжать шкільні роки:
Звучить пісня______________________________________
В1.
Дзвенить сріблясто в тиші урочистій
Дзвінок дитинства, юності в той час.
І сяє в небі сонце променисте,
Що так манить й до школи кличе нас.
В2.
У кожного у пам’яті є школа-
Єдина, неповторна – бо своя.
Вона не забувається ніколи,
Куди б не бігла течія.
В1.
Випускники з усіх кінців,
З країв усіх довкола,
До нас прийшли сьогодні знов,
Щоб привітать сьогодні школу.
В1. Вам, вчорашнім школярам, нині студентам, курсантам і молодим фахівцям: юристам, кухарям і докторам, бізнесменам і лікарям…
В2. …Тим, хто знайшов своє місце в житті і тим, хто його тільки шукає, нашим учителям майбутні випускники присвячують ці слова.
1.У нас сьогодні не буденний вечір,
Це свято школи, урочистий зліт.
Прийміть же, друзі, теплий і сердечний
Від школи рідної палкий привіт!
2.
Не за синіми високими горами,
Не за дальніми глибокими морями,
А в місті Борзна мальовничім
Вас до себе рідна школа кличе!
3.
Ми любимо щиро наш затишний дім,
Надійно і тепло, спокійно у нім.
Щодня вчителі несуть диво у душі,
Знаннями ти розум наповнювать мусиш.
4.У народі кажуть: "Письменник живе у своїх книжках, художник - у картинах, скульптор - у створених ним скульптурах, а вчитель - у думках і у справах учнів". Тому кожна людина з почуттям вдячності згадує свою рідну школу, своїх духовних батьків - вчителів.
5- Цікаво, а яке завдання ви отримали б зараз від кожного вчителя?
6- Гадаю, математик дав би нам розв’язати десять прикладів або рівнянь.
1- Мовник доручив би скласти зв’язний текст із десяти речень.
2- Учитель іноземної мови запропонував би десять речень для перекладу.
3- Біолог назвав би десять видів тварин або рослин.
4- Учитель географії доручив віднайти на карті 10 європейських держав або назвати 10 річок.
5- Історик попросив би назвати 10 найважливіших в історії України дат.
6- Учитель фізкультури наказав би виконати 10 вправ.
1- Учитель малювання підготував би виставку із 10 найкращих учнівських художніх творів.
2- Учитель музики, напевно, зіграв би 10 уривків класичних творів.
3- А вчитель праці доручив би дівчатам скласти десять рецептів бутербродів, а хлопцям – забити десять цвяхів.
4- Одним словом, кожний вчитель знайшов би застосування числу 10.
5- Чому?
4- Бо «10» - це ж відмінна оцінка! І вони із таким задоволенням виводять її у журналах та наших щоденниках.
5- Справді. Нам залишилося так мало жити в рідних стінах. Тож давайте вчитися і поводитися лише на «відмінно»! Щоб наші вчителі і батьки завжди перебували у доброму гуморі.
6- Друзі,(звертаються один до одного) а давайте сьогодні дамо урочисту обіцянку один одному?
1-Запрошуємо і вас, дорогі гості, приєднатися до нас. (до присутніх у залі випускників минулих років) Тільки щоб усе було по-справжньому, треба встати. (усі учні, присутні в залі встають). Отже, ми читатимемо текст обіцянки, а ви дружньо проголошуватимете: «Обіцяємо!»
2- Ми, учні Борзнянської школи І-ІІІ ступенів імені Христини Алчевської, у день зустрічі з випускниками минулих років обіцяємо…
3- Ніколи не приходити в школу… з невивченими уроками!
Зал відповідає : «Обіцяємо!»
4- Ніколи не розв’язувати задачі… списуючи їх у сусіда по парті!
«Обіцяємо!»
5- Ніколи не розкривати підручників… брудними руками!
«Обіцяємо!»
6- Ніколи не закінчувати семестр… поганими оцінками!
«Обіцяємо!»
1- Ніколи не чергувати у класі… аби як!
«Обіцяємо!»
2- Ніколи не писати творів… перекачуючи їх із Інтернету!
«Обіцяємо!»
3- Ніколи не слухати вчителів… неуважно!
«Обіцяємо!»
4- Ніколи не відчиняти дверей школи… ударом ноги!
«Обіцяємо!»
5- Ніколи не заходити у клас… із запізненням!
«Обіцяємо!»
6- Ніколи не попереджати батьків про батьківські збори… за п’ять хвилин.. до їхнього початку!
«Обіцяємо!»
Художній номер___________________________________________.
В1. Одинадцять років кожен з вас провів у школі. Тут ви прочитали перше слово, написали першу букву.
В2. Тут ви плакали, сміялися, сварилися, мирилися, пустували на уроках.
В1. І чого тільки не траплялося тут, за цими стінами! Але завжди незмінно поруч була людина, яка очолює нашу школу - директор. І зараз слово надається Зінаїді Федорівні Москаленко.
(Слово директору школи)
В2. Сьогодні, в день нашої зустрічі дуже хочеться від усієї душі і від вашого імені, випускники, подякувати нашим вчителям, всім, хто вчив вас і вчить сьогодні нас.
В1. Ми давно вже почали
До знань свою дорогу,
І з шкільними вчителями
Не боїмось нічого!
В2. А працюють вчителі за новими формами,
Тут і «мозкова атака», й різні «каруселі».
Не зламається їх дух різними реформами,
Хай будуть діти на уроках навчені й веселі!
В1. Проте ми впевнені, що найріднішими вчителями для вас були і залишаться надалі класні керівники – Інга Іванівна Костючина та Тетяна Дмитрівна Бойко.
В2. Сьогодні вони хочуть звернутися до вас із вітальним словом.
Виступ класних керівників
Художні номер_____________________________________
В1. А зараз ми надаємо слово нашим випускникам.
Розкажіть нам, як склалася ваша життя: де ви навчаєтесь, працюєте.
Експрес-інтерв'ю у випускників.
(питання написані на картка, ведучий пропонує випускникам вибрати будь-яку).
В2.
1. Чи хотілося тобі коли-небудь спалити шкільний журнал?
2. Куди йде дитинство?
3. У кого з учителів самий запам'ятовується голос? Чому?
4. Чи часто ти тікав (а) з уроків?
5. У кого ти любив (а) списувати?
6. Хто був наймолодший у вашому класі?
7. Яка оцінка для тебе була найдорожчою?
8. Який предмет ви вивчали всі 11 років і за 11 років його назва не змінилося?
9. Твій найулюбленіший момент на уроці?
10. Твоє найулюбленіше місце в школі?
11. Твоя майбутня професія?
12. Твої побажання вчителям і твоїм колишнім однокласникам.
(Виступи випускників)
В2.Дякуємо за відвертість ! А зараз ми пропонуємо вам повернутися в минуле і пригадати шкільне життя жартома. Ми просимо вас відповісти на наші запитання.
1. Місце, до якого не люблять виходити учні. (Дошка).
2. Сюрприз на стільці. (Кнопка).
3. Клуб знайомств для батьків і вчителів. (Батьківські збори).
4. Плоский глобус. (Карта).
5. Альбомчик для автографів батьків. (Щоденник)
6. Від 0-х до 12-ти. (Оцінка).
7. Місце, де діти відбувають 11 років. (Школа).
8. Сигнал до початку і закінчення мук. (Дзвінок)
9. Президент в масштабах школи. (Директор).
10. Є у кожному класі. (Дошка).
11. Всі вчителі цього чекають з нетерпінням. (Відпустка).
12. У школі на це прожити можна. (Зарплата).
В1. Дякуємо за такі цікаві відповіді!
В2. Дійсно, я й не припускав, що варіанти відповідей можуть бути такими цікавими.
В1. Так ти й не припускаєш навіть існування машини часу!
В2. Та її ж не існує!
В1. От зараз і перевіримо! Давайте разом перенесемося у минуле і переглянемо фотографії.
Перегляд фотографій.
Художній номер___________________________________________________
В1. Справді, стільки часу вже минуло… Проте, знайте, у нас як і раніше існують проблеми, які не змогли вирішити ви (до залу) , і ми не можемо!
В 2. Про які проблеми ти говориш?
В1. Ну, по-перше, досі не винайдено універсальний спосіб списування з-під носа у вчителя. По-друге, чому, коли Сократ ще в 5 столітті до нашої ери сказав: "Я знаю, що я нічого не знаю", його назвали генієм філософії, а коли ми цю фразу говоримо вчителю, він думає зовсім навпаки?
В2. І чому в добі всього 24 години, всього лише і встигнеш сходити на секцію, потусуватися з друзями, а на уроки вічно не вистачає якихось кілька годин. Несправедливо, треба б цю цифру округлити до 30-ти.
В1. А ще ця вічна проблема "батьків і дітей". Постійно хтось когось не розуміє: чи то ми дорослих, то вони нас:
Художній номер____________________________________________________
Виходять ведучі і 11-класники
В1.Діти, школа, вчителі... Слова усім відомі і знайомі. Але в кожного свої спогади, емоції, почуття викликають вони. Найчастіше — це дитинство, сміх радість спілкування з друзями-однокласниками, веселі ігри, уроки, перерви, свята, походи...
В2. І вчителі, які спливають час від часу у пам’яті до кінця твоїх днів; від яких ти взяв щось для себе; слова, сказані ними, живуть в тобі і ти звертаєш на них увагу навіть у зрілому віці.
В1.Дивно, але так воно і є. Нікуди від цього не дінешся. Школа... Колись ви, випускники, бурхливо жили у ній, вчилися, швидко росли і мужніли, а тепер вона живе в вас тихо і непомітно, але завжди присутня, готова зринути у пам’яті в будь-яку хвилину.
В2. І деколи хочеться повернутися у її багатоголосся і дзвінку радість, в ту дитячу безтурботність, де все було так просто і легко. Хочеться відчути той політ фантазії на грані здійсненності.
В1.Це справді найкращі роки у житті людини. Тому й приходять ці думки з таким теплом і легкістю, тому й не забуваються шкільні роки. І хочеться сказати про школу і вчителів найкращі слова.
1 .Школа! Школа! Це будні і свято.
Це уроки цікаві й весь світ!
Рідна школа — це друзів багато.
Це дитинства і юності цвіт!
2. Школа! Школа! Дитинство крилате!
І чарівної юності дні.
На тепло і на радість багате,
На веселі розваги й пісні.
3.Ви жили тут завзято й цікаво.
Всі учились, дружили й росли.
Справ цікавих було в вас на славу!
В школі ви все на світі могли!
4.Ви не знали де дійсність, де казка,
Бо у мріях чарівних жили.
Зігрівала любов вас і ласка,
З класу в клас ви мужніли й росли.
5.Вилітали, як бджоли на квіти.
Кожен з вас полетів хто куди.
А для школи лишились ви — діти...
Назавжди, назавжди, назавжди...
Художній номер______________________________________
В1.
Хоч давно відлунав
Той останній прощальний дзвінок,
Та з найдальших доріг
Всі завжди повернутися хочуть
В рідну школу свою
Без запізнень на перший урок.
В2. Хай цей дзвіночок нагадає
Минулих літ щасливу мить.
І голосом дзвінка шкільного
Мажором в серці задзвенить.
В1.Дорогі випускники,а зараз вас чекають світлі класи, де пройшло дитинство і почалася юність. Там разом з вами заглянуть у дитинство ваші вчителі-наставники. То ж запрошуємо вас у ваші класи, де ви сядете за парту і поринете у веселі спогади.
В2. На прощання даруємо музичний подарунок.
Художній номер_____________________________________________
|