ВІЗИТКА ПЕДАГОГА-ОРГАНІЗАТОРА
Педагог-організатор. У Борзні є така школа,
Знають всі її довкола.
Я – педагог-організатор
І працюю тут завзято.
Захоплення мої у школі з ними
В роботі з барвінчатами малими.
Традиціям, законам різним
Навчаю і любові до Вітчизни.
В розвагах, спорті і навчанні
Малюки завжди старанні,
Виконують усе з завзяттям,
Бо безліч серед них талантів.
До всіх привітні і завжди веселі,
І люблять рідних у своїй оселі.
І хоч маленькі ще серденька,
Палка любов до України-неньки.
Танок
Барвінчата. Є у нас в Борзнянській школі
Для маляток ось таких
Педагог-організатор пречудовий,
Що працює для усіх.
Свята в школі нам проводить,
Хороводи з нами водить,
Танці, співи повсякчас
Все придумує для нас.
Є у нас ще старші друзі,
Їх загоновими зовуть
І у нашім дружнім колі
Вони з нами теж ростуть.
Входять 2 вожатих.
Вожаті. Ми – вожаті загонові.
Тільки через те чудові,
Що навчає нас вона –
Людмила Миколаївна.
Добра, чуйна, справедлива,
До роботи не лінива.
Та що ж довго розмовляти,
Коли можна заспівати.
Виконується пісня на мотив «От улыбки»
І від свята стане всім світліш:
Вихованим юним барвінчатам.
Тож збирайтеся усі скоріш
Вболівати за нашу вожату.
Приспів
Не шкодуйте ви долоні.
Вашу оплески- вогонь,
А суперники і вмілі, і завзяті.
Побажаємо ми їм
Перемоги геть усім,
А журі на бали будуть в нас багаті.
Ведуча. Не в далекому царстві,
А в Борзнянському государстві
На казкових берегах річки Борзенки
Розкинулось князівство
Не ельфів і не гномів,
А маленького доброго народу.
І правила ними княгиня мудра,
Енергійна, екстремальна і свавільна.
Та нелегко було їй.
Бо народ цей був веселий, жартівливий,
Гамірливий, а інколи бунтівливий.
Гамір, сміх дітей
Княгиня. Гей, народе мій великий,
Досить галасу і крику.
Гірше всякої лавини
Нам прийшла страшна новина.
Зверху звістка прилетіла:
«Захистіть князівство миле!»
Ведучий. Треба нам гінця послати,
Про князівство розказати.
Та у цю далеку путь
Лиш Володарку зовуть.
Помічниця. Хух, нарешті ми домчали,
Аж лоби мокренькі стали.
Княгиня. А куди ж це ми попали?
Помічниця. Там, я бачу, хтось сидить.
Значить, треба говорить.
Княгиня. Досить вже мене повчати,
Буду слово я тримати.
Приїхала в Чернігів-град
Захистить Борзнянський лад.
Титул Володарки маю,
Думки всіх дітей читаю.
Не годиться самій говорити.
Буду помочі просити.
Пісня
Чує серце: десь тривога,
Там потрібна допомога.
Треба музи всі призвати,
Щоб князівну виручасти.
Приспів:
О, Княгине, ти велична,
Подіум тобі цей личить.
О, зірки, спускайтесь з неба,
Підкорити зал цей треба.
Пісня на мотив із кінофільму «Пригоди Буратино»
Княгиня. Все можу я для вас зробить.
У душах свято поселить.
І лідером дитячим буть,
Скажіть же, як мене зовуть?
Во-ло-дар-ка!
Володарка!
Не треба більше нагород,
Коли веселий цей народ.
Я можу другом дітям буть,
І ось тому мене зовуть
Во-ло-дар-ка!
Володарка!
Вожата. Добро, мораль, душа і сила
У володарстві завжди водились.
Вожатий. Могли багато показати,
Та пора і честь нам знати.
Ми не проти нагород,
Та вже чекає наш народ.
Реклама
Спікер. Шановні друзі, якщо у вас або у ваших друзів зʹявились симптоми байдужості до екологічного стану нашої планети, то вам допоможе сектор «Едельвейс». До ваших послуг компреси-лекції з теми «Бережи природу» та чудодійні пігулки «Екологія совісті», «Екологія душі». «Едельвейс» - цеп овне одужання від байдужості та інертності.
Учень. Учнівська фірма «Спокуса винахідника» пропонує до ваших послуг свіжоспечений технічний продукт, який гарантує гарний настрій, тренує мʹязи, зміцнює нерви, спонукає до захоплюючих подорожей і є невідʹємним екологічно чистим транспортним засобом за будь-якої погоди і вишуканим аксесуаром на сцені.
Виконання пісні
Я люблю, люблю співать
І чудовий настрій дарувать.
До, ре, мі фа, соль ля, сі.
Дружно заспіваєм всі!
О, прекрасний мій глядач,
Смійся з нами ти і плач.
Ти співай, хоч і душа сумна.
Приспів:
Давайте співати,
Серця любовʹю осіяти,
Щоб люди, щоб люди
Завжди добрішими були.
Спікер. Офіс дитячої фірми «Дореміфасольки» пропонує навчитися співати не гірше за півня, реабілітує слух, втрачений внаслідок тісного контакту з представником Лісової Федерації Ведмедем Потаповичем та пропонує бальзами «Соловʹїний спів», «Туркіт глухаря».
Конкурс
Педагог-організатор. Хочу всім вам розказать,
Що працюю для малят
По програмі пречудовій
«У країні Барвінковій».
Хочу всіх вас запросити
З нами подорож здійснити.
Пропонуєм для реклами
Тези з нашої програми.
Під мелодію виходять місяці року.
Педагог-організатор. Програма «У країні Барвінковій» складена по місяцях.
Вересень . «Мій дім».
Любі хлопчики й дівчатка,
Чи не хочете пограти,
Із Барвінком мандрувати
По Країні Барвінковій?
Ну, якщо ви вже готові,
То ж почнем! І в путь-дорогу
Підем з рідного порогу,
Де хатина і родина,
Мила, рідна Україна.
Любо нам у рідній хаті
Там, де рідний батько, ненька,
Там, де братик і сестричка
І бабусенька старенька.
Любо всюди в краю ріднім,
Любо українським дітям!
Жовтень. «Пригощає урожай».
Їде хлопчик полем, лугом,
Трошки риссю, Трошки цугом.
Теплий вітер повіває,
В грудях серденько співає.
Як подивишся ліворуч –
Височенне жито поруч,
Колоски, немов ракети,
Що на інші мчать планети.
Як подивишся праворуч-
Кукурудза стигла поруч –
Кияхи, мов дирижаблі,
Під вітрами не ослаблі.
Навкруги гаї й діброви
Ген хмарки небесні брови.
Через поле, через гай
У комору і сарай
Золотий їде Врожай.
Всі співають біля нього:
«Любо нам у ріднім полі,
Де росте рясна пшеничка;
Любо нам у тихім краї,
Де щебече мила птичка.»
Хто працює – хліб шанує,
Зроду крихти незмарнує.
Хліб – це дивень. Диво з див!
Труд це диво породив.
Зняв Барвіночок перчину,
Попрощався чин по чину.
- Ми задарма полем, гаєм
Добрим людям помагаєм!
Та й помчали друзі далі,
Натискають на педалі.
Листопад. «Країна Школа».
Ось і стежка серед трав.
Біла стежка, тепла стежка,
Мов на килимі мережка.
І спориш, і ковила
Стежка в Школу привела.
-Діти, діти, годі гратись!
Час до діла, дітки, братись!
Книги, зошити беріть,
І читайте, і пишіть.
Любо нам у рідній школі,
Де учитель нас навчає,
Учить рідний край любити,
Так, як батько, нас кохає.
Чисті парти вкриті лаком,
Все з душею, з добрим смаком.
Парти сонячні такі,
Мов на старті літаки.
Сів на лавку – будь пілотом.
Дихай носиком, не ротом.
Є наказ? Включай гвинти
І над Всесвітом лети.
А в Барвінка пісня власна,
Скоромовка, вельми красна:
«А, Бе, Ве, Ге, Де, Же, Зе!
Пощастить, то й повезе.
Вивчу знаки розділові
І склади у кожнім слові.
І, Ка, еЛ, еН, О, Пе, еР,-
Знаю азбуку тепер.
Співомовка, скоромовка
Б’є у лоб царя і вовка.
Ча і Ша, і Ща, і Я.
До наук охочий я!»
Грудень. «Планета казок».
Наш Барвіночок завзятий,
Книжки вміє він читати…
-Ну ракету майструвати!-
І без зайвих без думок
Лине пісня до зірок :
На планету мчить Казок.
Казку ми з дитинства любим.
Перша вчителька вона!
В казці – мудра таїна.
Дух народу в ній зоріє.
Казка – усмішка і мрія.
Їй вклонявся Архімед,
Кожен вчений і поет.
Вчіться казку розуміти,
Фантазуйте сміло, діти,
Від городу до зірок
Ваша казка – теж урок!
Січень. «Царство трьох царів».
Підхопив Барвінок спис,
Січня-діда чмокнув в ніс
І, мов вершник у сідлі,
Загойдався на крилі:
-Ждіть додому нас у квітні,
Як настануть дні привітні!-
І літак той полетів
В дивне царство трьох царів.
І Ромашку, і Барвінка
Зустрічали радо, дзвінко
Цар птахів і Цар звірів,
І Нептун їх теж зустрів.
Скільки друзів у Барвінка!
І пташина, і звіринка,
І рибинка у воді…
І всі дужі, молоді!
-Хай же буде тут держава!
Риб і звірів, і птахів,
І веселих дітлахів!
Лютий. «Місто Рай».
Прилетіла чорна Ґава
І принесла телеграму:
«Хто привітний, серцем добрий,
Прилітай до нас за обрій!
Попадеш у Місто Рай.
Хоч – малюй, а хоч – співай».
Тут Барвінок – до Лелеки,
Що ходив тут недалеко.
Мудрий птах крило підставив,
Хлопчик ждати не заставив.
І Ромашка, і Барвінок –
Лиш носи стирчать з пір'їнок,
Відлітають в диво-край
Той, що зветься Місто Рай.
На воротах на міських
Зустрічають слова всіх:
«Вчіться, діточки, співати,
Танцювати й малювати.
Без прекрасного в серцях
Сума знань – холодний цвях».
Тут Барвінок як утне:
Ви шануйте всі мене!
Маю вдачу, мов вогонь.
Потанцюємо, либонь?
Я до всього маю хист.
Я і воїн, і артист.
І навприсядки пішов,
Тільки дим з-під підошов.
Березень. «Наше свято – свято цвіту зелененького барвінку».
Мов вітрила під вітрами,
Мчать листи і телеграми,аж упріли поштарі:
«Де Барвінок? Де Ромашка?
Відпишіть, коли не важко,
Повідомте дітворі!»
Коник Дзвоник легко скаче,
Серце в коника воляче,
Зайчик бігати навчив.
І Ромашечку, й Барвінка
Ліс і луг вітають дзвінко,
Як почесних сурмачів.
Всі ми з вами раді дуже.
Із Барвіночком подружим,
Бо настав веселий час –
Наше свято – свято цвіту
Зелененького Барвінку.
Адже всі вітають вас!
І традиції, й закони
У країні Барвінковій
Знаємо і любим ми,
Бо навчаємось у школі
І дізнаємось доволі,
Будем справжніми людьми!
Квітень. «Стадіон Котигорошка».
Так мандруючи по світу,
Здобуваючи освіту,
Наші друзі полем йшли
І маленькі горошинки,
Що блищали, як перлинки,
У траві вони знайшли.
Підняли і роздивились,
До земельки нахилились,
Горошинки посадили,
Котигорошка розбудили.
Котигорошко – чемпіон
Повів їх на стадіон.
Кожен славну мав роботу,
І трудився всмак, до поту,-
Бігав, порпався, стрибав,-
Не злічити всіх забав.
Травень. «Ой веселая дорога до дідусевого порога!»
Ой веселая дорога
До дідівського порогу!
У горі шумує рій,
Чимчикують друзі пішки,
У росі купають ніжки.
Перескочили яругу –
Ось і дуб посеред лугу!
Є дупло у тому дубі,
В ньому скринька чарівна,
Навіть поночі – в промінні:
У коштовному камінні
Кожна в скриньці сторона.
А під кришкою з кришталю,
Мов за сонячною даллю,
Сурма, дудочка мала.
Лиш торкни її вустами,-
Поле вибухне житами,
Вкриє землю буйноцвіт,
Задзвенить щасливий світ.
Справжній скарб діставсь онуку,
З ним подужає науку!
Без науки, знай, народ,
Ані в космос, ні в город!
Звучить пісня.
Під мелодію всі учасники виходять на поклон.
|