Середа, 23.05.2018, 02:14
Вітаю Вас Гість | RSS

Борзнянська ЗОШ І-ІІІ ступенів
імені Христини Алчевської

Меню сайту
Історія школи
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 118
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

Каталог статей

Головна » Статті » Мої статті

Сценарій зустрічі з випускниками минулих років :"МИ БЕЗ ВАС, ЩО ДЕРЕВО БЕЗ КОРІННЯ"

МИ БЕЗ ВАС, ЩО ДЕРЕВО БЕЗ КОРІННЯ

 

Сценарій  вечора - зустрічі  випускників  минулих  років.

 

Лунають  мелодії  шкільних пісень . Музика стихає.

 

Танець __у виконанні колективу Забродіної______________________

Дівчинка та хлопчик (ведучі) в шкільній формі заходять до залу й дзвонять шкільним дзвінком, піднімаються на сцену й дзвонять в центрі сцени ….залишають дзвінок на сцені на почесному спеціально відведеному місці.

 

Сценка (троє одинадцятикласників та п’ятикласник).

Після дзвоника, що пролунав з’являються одинадцятикласники, які не поспішають. В одного у руках піца, в другого – сік у пляшечці, а в третього – кава з тістечком. Позаду біжить «розтріпаний, захеканий»  п’ятикласник з рюкзаком на одному плечі. Він «влітає» в старшокласників, пробивається крізь них і з переляканими очима запитує:

П’ятикласник:А дзвінок вже був?

Одинадцятикласник:Був. (повільно і посміхаючись).

П’ятикласник:   А де кабінет фізики?

Одинадцятикласники :   Там. (Троє показують у різні сторони. Сміються.).

Хлопчик біжить шукати аудиторію.

Одинадцятикласник:  А пам’ятаєте, як ми теж були такими?

Одинадцятикласник:Теж боялися учителів, боялися спізнитися на урок.

Одинадцятикласник:  А тепер ми «дембеля», нам нічого не страшно.

Одинадцятикласник:   А ДПА,  а ЗНО?

Одинадцятикласник:   А який урок зараз у нас?

Одинадцятикласник:   Алгебра.

Одинадцятикласник:   Та це ж Любов Іванівна!

Одинадцятикласник:   Ой! Побігли.

Учні намагаються все з’їсти і починають бігти. Їх зупиняють ведучі.

Ведучий:Друзі, зупиніться! Цей дзвінок не для вас.

Ведуча:Сьогодні він звучить для всіх присутніх у цьому залі.

Ведучий:Дзвенить дзвінком.

              Це дзвенить шкільний дзвінок

              Щиро, любо і сердечно.

              Під який ви кожен раз

Йшли у школу, в рідний клас.

 

Ведуча:Дзвенить дзвінком.

              Це дзвенить шкільний  дзвінок  

              І ці звуки милозвучні

              Вас зворушили, напевно,

              Бо були колись й ви учні.

 

Ведучий:Дзвенить дзвінком.

Добрий вечір, дорогі вчителі, випускники та учні ліцею! Щиро вітаємо вас на цьому урочистому святі.

Ведуча:

Лютий знов запросив у школу

І теплом у душі зустрічає.

Дім наш зранку повний гостей

Своїх ластів'ят він вітає.

 

Ведучий:Золотою симфонією для вас прозвучала мелодія шкільного дзвоника як відгомін далекого дитинства, у яке неможливо повернутися.

Ведучий:   Тож нехай цей вечір наповниться спогадами давно минулих років…

Ведуча:  Для вас виступає колектив  під керівництвом Олени Фесенко __________________________________________________________________

Виступ

Ведуча:Хоч залишивши стіни нашої школи, ви розійшлися різними дорогами, але всіх вас єднає одне – вогник  любові до всього близького і рідного: школи, шкільних друзів, вчителів.

Ведучий:Дехто давніше, а дехто рік тому попрощався із своїм дитинством, друзями, школою. Можливо, радісним смутком того, що не повернеться, але довгожданою мрією щемить у вашій душі вогник зустрічі. Звичайно, ви зустрічаєтесь між собою, але ця зустріч особлива, тому що це – зустріч шкільних друзів.

Ведуча:Адже всі ви випускники нашої дорогої і такої рідної школи.

Щороку вона гостинно відчиняє двері, запрошуючи випускників у рідні стіни на вечір-зустріч.

Ведучий:

В усіх святкові, і щасливі лиця

І радісно стурбовані серця

Сьогодні свято – зустріч традиційна,

Матуся - школа наша, всіх стріча.

Ведуча:

І ми вітаєм щиро всіх присутніх

Учителів, випускників, гостей.

І хай залишиться у пам'яті майбутніх

Ця неповторна зустріч-свята мить!

 

Ведучий:Шановні випускники! Ваші стежки – дороги злилися сьогодні в одну, єдину, яка вас повернула в дитячо-юнацькі роки, привівши до храму науки, до рідної школи! Тут все, як колись: дзвінко щебече дітвора, заклопотані вчителі... Та ви вже не ті. За вами – дороги життя, такі різні і такі нелегкі... Як посивіли ваші вчителі……. Ніхто не в силах зупинити час.

Ведуча:Та сьогодні вам належить творити диво: ви не тільки зупините час, ви повернете його назад, в ті найщасливіші роки, коли світ переливається кольорами веселки, пробуджуючи в кожному серці веселкові надії. То ж бажаємо вам приємної мандрівки в шкільні роки!

Ведучий: А щоб  пригадати , якими ви були, пропонуємо переглянути   замальовку у виконанні учнів 11-Б класу.

Виступ 11-Б класу

Ведучий: Ідуть роки. Час змінює землю, суспільство, людей. І тільки школа залишається незмінною частиною життя кожної людини. Змінюється й сама школа, вчителі, директори, учні…

Ведуча:

В школі в нас нового є багато.

Заняття й класи стали вже нові.

І в школу йдем одіті як на свято,

Завжди на витівки і на підйом легкі.

Ведучий:

Нового в школі є багато,

Як у житті країни, так і в нас.

Про це багато можем розказати,

           Та все ж директор знає більше нас.

 

Ведуча:   Слово для привітання   надається директору  Борзнянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів імені Христини Алчевської Москаленко Зінаїді Федорівні.

Виступ директора.

Ведуча:   У подарунок  для вас звучить пісня  _____________________________ у виконанні __________________________________________________________

Пісня Морміль

 

Ведуча:Сьогоднішня зустріч – це мандрівка у світ дитинства і юності. Тож сьогодні почувайте себе дівчатками і хлоп’ятками, коли бігали шкільними коридорами, жартували, сміялись.

Ведучий:Дитинство – маленька безтурботна країна. Кожному з нас доводиться бувати в ній лише раз. І скільки б не шукали цю країну на карті – не знайдете.

Ведуча:Лише приємні і щасливі спогади, мрії мають чарівну здатність повертати нас у дитинство.

Ведучий:

              Країна дитинства – країна казкова,

              І часто дорослих вона вабить знову,

              І часто дорослі літають у мріях,

              Вернутись в дитинство живе в них надія.

Ведуча:

Із казкою, любі, не розлучайтесь!

В далеке дитинство сьогодні вертайтесь.

Вам казка чарівна підкаже пораду,

 В ній знайдете завжди утіху й відраду.

 

Танець «Монстр хай»

Ведучий:   Одні повертаються в дитинство, інші – впадають в дитинство, і це сумно.

Ведуча:   А є категорія людей, які ніколи країну – дитинства не залишають, вона є їхнім життям. Ці люди – вчителі.

Ведучий:Тож давайте заглянемо у наш шкільний альбом фотографій.

Увага на екран!

На екрані демонструються фотографії. 

Ведуча:

Усе мине та пам'ять не минає

Тому, стрічаючи випускників,                

Хай кожен із присутніх пригадає,

Прекрасний час своїх шкільних років.

 

Ведучий:Серед випускників нашої школи є такі, які його не покидали і проходять його коридорами кожного дня. Напевне їм було недостатньо 10 шкільних років, тому вони вирішили присвятити йому все своє життя.

Ведуча:Це сьогоднішні вчителі :

Іванова Ліна Миколаївна

Шендра Людмила Юріївна

Труба Тетяна Михайлівна

Чмига Світлана Анатоліївна

Галаган Світлана Леонідівна

Супрун Людмила Миколаївна

Гненюк Оксана Володимирівна

Скляр Олег Анатолійович

Іллющенко Тетяна Володимирівна

Тичина Світлана Володимирівна

Безлюдна Світлана Федорівна

Майстат Тетяна Миколаївна

Радевич Тетяна Воломирівна

Бойко Тетяна Дмитрівна

Дем’яненко Інна Віталіївна

Бугай Вікторія Василівна

Куслій Віта Анатоліївна

Піднімаються вчителі. Звучить музика.

Ведучий:Яке ж серце потрібно мати вчителеві, щоб рік у рік щоденно

віддавати його учням, і якою має бути любов, до дітей у його добрій,

терпеливій нестаріючій душі.

Ведуча:Саме такими – люблячими, терпеливими, добрими і справедливими,

закоханими у свою справу є вчителі нашої школи, а саме класні керівники,  які залишають незабутній слід у душі кожного випускника.

Ведучий:

Літа, літа, чом ви не журавлі?

Чом вас не можна з вирію вернути?

Чом юності щасливі, добрі дні

За стільки  літ ніяк не можна вам забути.

Ведуча:    Сьогодні в залі присутні і випускники, які закінчили нашу школу  рік тому.

Ведучий:  Ми надаємо слово  класними керівниками  11 – А та Б класу  Куслій Віті Анатоліївні та Глибовець  Ірині Василівні.

Виступ класних керівників

Ведучий:  Подарунком для  вчителів  буде  виступ колективу Фесенко Олени

Виступ

Ведуча:  А тепер звернемося до наших випускників. Розкажіть нам, як змінилася наша школа із тих пір, як ви покинули її стіни?

- Кого з вчителів ви пам’ятаєте і чим саме вони вам запам’яталися?

- Чи запам’ятали ви свою першу вчительку? Як її звали?

- Ваш улюблений предмет.

- О котрій годині розпочиналися уроки?

- Ким ви хотіли стати і ким стали? Чи збулись ваші мрії?

- Можливо маєте якість побажання своїм друзям, випускникам, вчителям?

- Який епізод з вашого шкільного життя вам найбільше запам’ятався?

- Які пісні були популярні у ваш час? Може ви заспіваєте нам найпопулярнішу?

-В які азартні ігри ви грали на перервах?

- Скільки учнів у вас було в першому класі?

- Хто був неформальним лідером у вашому класі?

- У кого ви б хотіли попросити вибачення і за що?

- Чи користувалися ви шпаргалками і коли?

- Ваше перше шкільне кохання. Чи вплинуло воно на подальше ваше життя?

- Найкумедніша історія вашого шкільного життя.

- Який вірш із шкільної програми ви пам’ятаєте?

Художній номер у виконанні Яблонського і Пархитька «Я і Сара»

Ведуча:  Дивлячись у зал, ми помітили, що переважну більшість наших гостей складають випускники минулого року.

Ведучий: Тому ми вирішили провести конкурс-імпровізацію «Набажай мені удачі».

Ведуча:  Ми запрошуємо підійти до сцени по одному представнику  11-А та 11-Б класів.

Ведучий:  Ми вам дамо по листівці, яку ваші однокласники повинні заповнити побажаннями для своїх класних керівників.

Ведуча:  А тим часом ми пропонуємо вашій увазі виступ 11-А класу.

Виступ

Ведуча:  Прошу піднести листівки.

Ведучий: Я вважаю, що в цьому конкурсі немає переможців, тому що не можна оцінити добре ставлення і повагу до людини.

Ведуча:  Я пропоную вручити ці листівки своїм класним керівникам.

Вручення

Ведучий:

Школа  рідна,  як  світла  мрія,

Як  натхнення,  як  пісня  пісень

Ти  у  кроні  сивин  не  старієш

Ти  яснієш,  як  сонячний  день.

Ведуча: Спогади  про  школу  будуть  з  вами  все  життя.  Зворушлива мелодія  шкільного  дзвоника  супроводжуватиме  вас  протягом  багатьох  років.

Ведучий:    І  нехай  ця  мелодія  завжди  лунає  золотою  симфонією  у  вашій  душі,  як  відгомін  дитинства,  у  яке  неможливо  повернутись.

Ведуча: Для вас  звучить пісня «Школа» у виконанні ______________________

____________________________________________________________________

Виступ Морміль

Ведуча: Ну  що ж,  дорогі  наші  вчителі,  випускники,  ми  разом  з  вами побували    в  країні  дитинства  з  вашими  спогадами,  привітаннями,  з  нашими  веселими  піснями та танцями .

Ведучий:Але  все  гарне  та  приємне,  на жаль,  закінчується.

Ведуча: Шануйтеся, друзі на довгім віку

Ведучий:Прощайтесь в надії зустрітися знову

Ведуча:І хай, як сьогодні, завжди вам щастить

Ведучий:На добру і щиру розмову.

Ведуча:Шановні  випускники !  Урочиста  частина  нашого  вечора завершена. 

Ведучий:Далі в програмі зустрічі таке   довгождане   спілкування  зі  своїми  

 учителями,  однокласниками.

Ведучий:  А  щоб спогади про школу залишались теплими, колектив під керівництвом Марини Забродіної пропонує переглянути  танець

Ведуча:І пам’ятайте! Ви завжди бажані гості в нашій школі. До нових зустрічей.

Танець

 

 

 

Категорія: Мої статті | Додав: borzna (19.12.2016)
Переглядів: 179 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Корисні посилання
Пошук

Copyright MyCorp © 2018
Зробити безкоштовний сайт з uCoz